Початок дороги до нової епохи в історії Українського Православ’я

Аналізуючи процеси, які зараз – протягом двох останніх місяців – відбуваються в Українському Православ’ї варто нагадати, з чого усе це почалося... Адже маємо до діла з ситуацією незвичною і новою, коли питання майбутнього Православ’я в Україні (а точніше оздоровлення церковного життя в Україні і дарування автокефалії Православній Церкві в Україні) стало однією з ключових тем в українському інформаційному просторі, стало також предметом гарячих обговорень і дискусій в усьому православному світі...

Ще два місяці тому питання Українського Православ’я, звичайно, з’являлося, але переважно сприймалося як «стабільне», а існуючі проблеми як неможливі до швидкого вирішення. Це питання турбувало і тривожило людей найбільш заангажованих і свідомих його значення, інші, тобто переважаюча більшість, сприймала те за принципом: так вже є...

У загальному сприйнятті майже всі неначе «звикли» до існуючого стану, тобто до „стабільного” вже поділу, розколу у Православ’ї в Україні, коли паралельно існують різні церковні структури, які не лише не перебувають у євхаристичному спілкуванні із собою, але відкрито ворогують. З одного боку існує Українська Православна Церква, яка перебуває у єдності зі Вселенським Православ’ям і яка є частиною Російської Православної Церкви Московської патріархії. З іншого боку є Українська Православна Церква Київського патріархату та Українська Автокефальна Православна Церква, які не лише не визнані іншими Помісними Православними Церквами, але й не мають євхаристичного єднання зі Вселенським Православ’ям. Не згадую вже про інші менші існуючі на території України структури, які називають себе православними.

Цей стан – ненормальний з перспективи православної еклезіології – існує вже майже три десятиліття. І по суті, більшістю людей в Україні сприймається як «очевидний», «нормальний». Таке сприйняття ситуації веде до деформації еклезіальної свідомості не лише серед вірних, але також серед духовенства та ієрархії. Паралельно роками наростав процес маргіналізації Православ’я у житті українського суспільства. Багатьох людей бачило спотворений образ Православної Церкви, у їхньому сприйнятті у Православ’ї центральним і домінуючим елементом ставали конфлікти і ворожнеча між людьми, які називають себе православними, а не Блага Вістка про Воскреслого Спасителя. До цього доходило ще складне питання функціонування Православ’я в українському культурному просторі та ставлення до української національної ідентичності і держави.

Саме тому так несподіваним і ключовим стало те, що відбулося після Пасхи Христової цього року. У результаті цих подій питання оздоровлення церковного життя в Україні та дарування автокефалії Православній Церкві в Україні знову було винесено на порядок денний в українському публічному дискурсі, а також стало активно обговорюватися у православному світі. Відтак нагадаймо як це було....

У другий день Пасхи Христової, тобто 9 квітня 2018 р., в Інтернеті з’явилися повідомлення про несподівану зустріч Президента України Петра Порошенка з Його Святістю Святішим Варфоломієм, Архиєпископом Константинополя – Нового Риму і Вселенським Патріархом. У самому повідомленні не було ще нічого надзвичайного, адже не вперше президент України зустрічався зі Вселенським Патріархом...

http://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-zustrich-zi-vselenskim-patriarhom-46822

Проте незабаром виявилося, що зміст і результати зустрічі були незвичайними. Цікавою була вже інформація, що зустріч тривала декілька годин, що не є загально прийнятим для протокольних зустрічей, а радше вказує, що була це робоча зустріч, якої метою було випрацювати вирішення проблеми. Виявилося, що темою зустрічі було питання дарування Вселенською патріархією автокефалії Православній Церкві в Україні. Після кількох днів президент України заявив: «Я можу вам наголосити дуже приємну новину, що на сьогоднішній день Україна як ніколи близько до появи власної Автокефальної Помісної Православної Церкви. Це засвідчить не лише позиція Вселенського Патріарху, а й членів Синоду». На сайті президента зазначено також, що президент П. Порошенко: «зауважив, що не може зараз відкрити всі деталі цієї зустрічі, але є абсолютно необхідні, ключові елементи, які мають забезпечити цей процес» .

http://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayina-yak-nikoli-blizko-do-poyavi-pomisnoyi-pra-47002

Незабаром Президент України говорив: «Константинопольська Церква для нас була, є й буде Церквою-Матір’ю, до якої ми, її чада, звертаємося по допомогу у подоланні розділення. А Його Всесвятість – єдиний, хто спроможний допомогти православним України врегулювати канонічний статус Української Церкви в структурі світового Православ’я».  У своїх виступах у половині квітня Президент України П. Порошенко наголошував, що це важливо, щоб «ми мали, так як більшість в православному світі, свою єдину автокефальну церкву». Підкреслив, що Україна повинна мати «Церкву, яка буде євхаристійно, молитовно поєднану з іншими помісними церквами, але адміністративно незалежну від будь-яких закордонних церковних юрисдикцій». Президент наголошував, що у цьому питанні «слід виходити з давнього канонічного принципу: громадянським і земельним розподілом нехай слідує розподіл церковних справ [...]. І ми діємо чітко у відповідності до цього зазначеного принципу». Глава української держави зазначив також: «Україна як незалежна держава, згідно з традиціями православного світу, не просто має право, а зобов’язана конституювати таку Церкву та забезпечити її визнання з боку світового Православ’я». На офіційному сайті Президента наголошено: «Президент Петро Порошенко сподівається, що рішення щодо надання Томосу про Єдину Помісну Українську Церкву Вселенським Патріархом Варфоломієм І буде ухвалене до 1030-річчя святкування Хрещення Русі-України».

http://www.president.gov.ua/news/spodivayusya-sho-ce-rishennya-bude-prijnyato-do-1030-richchy-47006

Першим кроком у реалізації накресленого президентом сценарія надання автокефалії Православній Церкві в Україні було звернення церковних ієрархів. Такі звернення до Вселенського патріарха про надання автокефалії були підписані всіма ієрархами двох Церков, не визнаних Помісними Православними Церквами – Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви. Згодом виявилося, що під зверненням у справі автокефалії підписалося також біля десяти ієрархів Української Православної Церкви, що перебуває в юрисдикції Московської патріархії. Було це дуже важливим, оскільки ще ніколи не вдалося знайти так широкої і одностайної підтримкм з боку церковних ієрархів в Україні для реального шляху вирішення проблеми поділу в Українському Православ’ї та нормалізації церковного життя в Україні.

http://www.president.gov.ua/news/prezident-proviv-zustrich-z-predstoyatelyami-pravoslavnih-ce-47018

https://glavcom.ua/interviews/mitropolit-sofroniy-do-desyati-jepiskopiv-upc-mp-pidtrimuyut-zvernennya-do-konstantinopolya-pro-avtokefaliyu-497234.html

У половині квітня було підготовлене офіційне звернення Президента України до Вселенського Патріарха із проханням про Томос про автокефалію Православній Церкві України. Як говорив 19 квітня у своєму слові Президент України: «І цей довгоочікуваний Томос стане не лише торжеством Православ'я, але й актом відновлення глибокої історичної справедливості. Саме із Царгорода пролилося на нашу благословенну землю світло християнської віри…».

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-u-verhovnij-radi-shodo-zvernennya-47030

19 квітня у Верховній Раді України Президент України П. Порошенко закликав депутатів підтримати його звернення до Вселенського Патріарха у справі автокефалії для Православної Церкви в Україні спеціальною постановою Парламенту. (Варто нагадати, що постанову у справі автокефалії Верховна Рада раніше прийняла ще у 2016 р.) У результаті Верховна Рада України саме 19 квітня прийняла Постанову «Про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні», у якій написано зокрема: «Верховна Рада України постановляє: 1. Підтримати звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні». За прийняттям постанови проголосувало 268 депутатів, проти – 36, утрималось – 3, не голосувало – 27.

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-u-verhovnij-radi-shodo-zvernennya-47030

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2410-19

Тоді відбулося завершення першого етапу процесу започаткованого зустріччю Президента України зі Вселенським Патріархом у другий день Пасхи. 20 квітня представник Президента Петра Порошенка передав Його Святості Святішому Вселенському Патріарху Варфоломію Звернення Президента України про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні. Були також передані Патріарху постанова Верховної Ради України про підтримку цього Звернення Президента України та звернення від церковних ієрархів про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні. Відтак були виконані всі умови вказані Вселенською патріархією, необхідні для розглядання нею цього питання.

Дуже важливою подією стало засідання Святого і Священного Синоду Вселенської Патріархії 19-20 квітня 2018 р. під головуванням Його Святості Святішого Вселенського Патріарха Варфоломія. На цьому засіданні було прийнято до розгляду звернення у справі автокефалії Православної Церкви в Україні. В офіційному комюніке на сайті Вселенської патріархії підкреслено: «Відповідно до Божественних і Святих Канонів, а також вікового церковного порядку і Священного Передання, Вселенська Патріархія зацікавлена в збереженні всеправославної єдності та турбуючись про Православні Церкви у всьому світі, особливо Українського Православного Народу, який отримав від Константинополя спасительну християнську віру і святе хрещення. Таким чином, як істинна Матірня Церква, вона розглянула питання, що стосуються церковної ситуації в Україні, як це було зроблено на попередніх синодальних засіданнях, і отримавши від церковної і цивільної властей, які представляють мільйони українських православних християн, звернення, у якому вимагається надання автокефалії, вирішила близько спілкуватися та узгоджувати зі своїми сестрами – Православними Церквами щодо цього питання». Це рішення Святого і Священного Синоду Вселенської Патріархії було історичним, оскільки започаткувало формальний процес розгляду питання української автокефалії. Цим актом закінчився перший етап історичного процесу.

http://www.ec-patr.org/docdisplay.php?lang=gr&id=2475&tla=gr

http://www.president.gov.ua/news/vselenskij-patriarhat-rozpochinaye-proceduri-neobhidni-dlya-47086

Треба сподіватися, що те, що відбулося з 9 по 20 квітня 2018 року, стало початком дороги до нової епохи в історії Українського Православ’я... Треба надіятися, що цей процес доведе до оздоровлення церковної ситуації в Україні: з одного боку, дозволить вилікувати ненормальний стан, коли мільйони людей, які вірять по православному перебувають поза єдністю із Вселенським Православ’ям; з іншого боку, доведе до врегулювання статусу Українського Православ’я шляхом дарування автокефалії, адже Православ’я в Україні вповні вичерпує всі критерії, необхідні для самостійного, автокефального життя, яке мало б створити Православній Церкві в Україні кращі умови для проповідування Євангелля – Благої Вістки про Воскреслого із мертвих Христа Спасителя.

Нам залишається лише одне: вознести до Всевишнього молитву за Православну Церкву в Україні та спасіння вірних її чад, та вірити, що Господь поведе ці справи правильним шляхом...

Джерело світлини: president.gov.ua